Димоходи газових котлів у приватному будинку суттєво відрізняють від аналогічних пристроїв твердопаливних агрегатів.
Зумовлено це тим, що при виході з котла відходи горіння мають температуру 150 градусів Цельсія та у своєму складі містять вуглекислий газ, пари, сірчану кислоту. Тому вимоги до таких димарів пред’являються особливі.
Вимоги до димарів
При питанні, який димар підходить для газового котла, слід насамперед звернути увагу на правила, які прописані в СНіП 2.04.05-91 та ДБН В.2.5-20-2001.
Основні постулати, що містяться тут, говорять про наступне:
- Діаметр труби димоходу повинен бути не більшим, ніж вихідний отвір котла.
- Труба повинна мати вертикальний напрямок. Допускається на окремих ділянках ухил трохи більше 30 градусів. Виняток тут складають коаксіальні димоходи, оскільки тягу в них забезпечує турбіна.
- У димарі не повинно бути колін, викривлень або звужень.
- Всі шви повинні бути ретельно ізольовані, щоб газ не проникав через них.
- Внизу має бути розміщена кишеня для збирання конденсату.
- Пристрій обов’язково повинен мати теплову ізоляцію, що захистить покриття стін і самі стіни від плавлення або самозаймання.
- Зовні димар повинен підніматися на 50 см над ковзаном даху. Це забезпечить хорошу тягу у ньому.
- Зовні димар повинен бути захищений від опадів. Зазвичай це робиться за допомогою парасольки.
Виконати ці вимоги нескладно. Проте вони дуже важливі. Хороша тяга в димарі газового котла і відсутність засмічення захищають мешканців від отруєння чадним газом. А теплоізоляція унеможливлює пожежу.
