Тепла водяна підлога останнім часом вважається затребуваною та популярною системою для обігріву закритого простору в період міжсезоння. Дана конструкція має просту техніку монтажу і відрізняється доступною вартістю.
На відміну від електричної системи опалення, працездатність якої ґрунтується на випромінюванні електромагнітних хвиль, тепла підлога абсолютно безпечна для людського здоров’я.
Техніка кріплення водяної теплої підлоги не потребує особливих навичок. Здійснити монтаж може практично будь-який майстер. Головною перевагою самостійного складання вважають скорочення фінансових витрат.
Плюси та мінуси водяної теплої підлоги
Головною перевагою гідравлічної підлоги вважають рівномірний розподіл теплових хвиль по периметру простору. Циркуляція повітря відбувається вертикально та по горизонталі, що дозволяє створити комфортний мікроклімат.
Радіаторні пристрої сильно сушать і перегрівають повітря. Подібну систему обігріву рекомендують фіксувати у просторих будинках, в яких передбачені високі стелі.
З естетичної точки зору таке обладнання вважають найкращим варіантом. Справа в тому, що в інтер’єрі відсутні потужні точки тепла.Нагрівальні елементи приховані від сторонніх очей під стяжкою бетону.
Але перед початком монтажу необхідно враховувати той факт, що вся система сильно ускладнює конструкцію перекриття. Використовувати такий спосіб опалення на панельних дамах не рекомендується.
Як влаштована водяна тепла підлога
Система гідравлічної теплої підлоги є багаторівневою конструкцією. Кожен відділ у бетонній стяжці призначений для певної функції.
З яких відділів складається система? До них відносять:
- Підстава;
- Гідропрошарок;
- Теплопрошарок;
- Армуючі вироби;
- Нагрівальні елементи;
- Фінішна стяжка з бетону.
Попередньо на поверхню стяжки фіксують підкладку, на яку надалі монтують підлогове покриття. При виборі оздоблювального матеріалу необхідно враховувати наявність спеціальної піктограми, яка свідчить про можливість використання даної моделі для створення гідравлічної підлоги.
Увага! Місця кріплення біля стін, стяжки та межі водяного контуру прокладають спеціальною стрічкою для кріплення теплих підлог. Завдяки їй вдалося компенсувати розширення бетонної стяжки при перепадах температурного режиму.
Для проведення самостійного укладання використовують «мокрий спосіб». Його здійснюють за допомогою заливки рідкої цементно-бетонної стяжки. Для будинків із дерев’яними перекриттями рекомендують використовувати техніку «сухого» монтажу.
Підготовчі роботи
Конструкція відрізняється своєю великою вагою, великою довжиною гідравлічних труб та кріплень. Монтаж такої системи має здійснюватись з урахуванням технологічної особливості.
Попередньо здійснюють укладання кожного шару, виходячи з інструкції. І тому необхідно розібратися з етапами підготовки простору. Яким має бути приміщення перед укладанням теплої водяної підлоги?
- Застосовувати таку технологію опалення рекомендовано для приватних споруд. Справа в тому, що у багатоповерхових будинках перекриття можуть не витримати додаткового навантаження.
- Контури з теплоносієм повинні приєднуватися до всієї системи опалення. У багатоповерхівці подібні маніпуляції можуть призвести до появи холодних стояків у сусідніх квартирах. До того ж переобладнати своє житло до такого способу опалення складно. Для цього потрібно зібрати пакет документації.
Що ж стосується основи, то для монтажу водяної підлоги необхідно здійснити рівне чорнове оздоблення. У старому приміщенні проводять демонтаж старої підлоги, а потім проводять нову стяжку.
Після цього ретельно видаляють сліди сміття та пилу, щоб подальші шари щільно зафіксувалися один з одним. Горизонтальна основа не повинна мати будь-яких перепадів та відхилень понад 8 мм. Скоротити обсяг тепловтрати дозволить видалення дефектів у вигляді тріщин та сколів.
Вибираємо труби
Для самостійного укладання теплої водяної підлоги необхідно правильно підібрати труби, їх діаметр та розмір. Пропонуємо переглянути відео з рекомендаціями спеціалістів.
Які види труб використовують? Професійні техніки рекомендують для самостійного монтажу вибирати поліетиленові моделі, виготовлений за типом PEX або PERT. У цих видів спостерігають високу щільність зшивки. Вона досягає до 90%.
- В результаті виходить використовувати аксіальні моделі фітингів, в яких передбачено насувний кінець.
- Такі моделі рекомендують монтувати в бетонну стяжку.
- Під час роботи спостерігають мінімальні ризики деформації труб.
- За допомогою будівельного фена вдається надати їм будь-якої форми.
Моделі труб PERT мають ефект пам’яті. Для роботи із такими трубами застосовують цангові фітинги. Їх не варто монтувати у бетон. Якщо вся система споруджена з цінних деталей, їх з’єднувальні частини розташовуватимуться на колекторі.
Техніка монтажу
Під час вибору схеми монтажу важливо правильно розрахувати крок між деталями. До цього враховують швидкість руху рідини, діаметр труби та матеріал, з якого вона виготовлена.
Починати встановлення слід від зовнішньої стіни. Таким чином, вдається скоротити обсяг тепловтрати в зимовий період.
Від підбору схеми для укладання теплої підлоги залежить подальші експлуатаційні якості всієї системи. До них відносять:
- Змійка. Цей спосіб вважають найпростішим і найлегшим для самостійного укладання. Ступінь нагрівання труб відбувається повільно;
- Равлик. Така схема відрізняється своєю складністю, але є ефективнішою. Завдяки їй вдається досягти рівномірного прогрівання приміщення. Кріплення труб теплої підлоги має починатися від центру до країв кімнати.
При проведенні монтажу системи теплої підлоги необхідно враховувати крок укладання. Він повинен бути не менше 15 см. Довжина контуру 90-100 м. При проведенні монтажних робіт ділять на кілька частин.
Фото ідеального кріплення теплої підлоги
