Печі для лазні з цегли: технологія виготовлення дровяної печі з цегли. Добірка найцікавіших проектів із описом

Цегляні печі активно використовують при будівництві лазень. Вироби відрізняються за видами і мають конструктивні особливості, які необхідно враховувати при зведенні.

У сучасних лазнях великого поширення набули з плитою. Вони швидше нагрівають приміщення, довше зберігають тепло та простіше в обслуговуванні.

Переваги та недоліки печі для лазні

Печі для лазні відрізняються різноманітністю. Їх виготовляють самостійно або купують готові моделі в магазинах. Як основний матеріал для виготовлення конструкції використовують цеглу. Це рішення обумовлено низкою переваг.

До переваг цегляних печей відноситься:

• Тривале збереження тепла;
• Висока якість пари;
• Велика потужність;
• Протипожежна безпека;
• Створення приємного мікроклімату;
• Екологічність.

Особливості матеріалу та оригінальний зовнішній вигляд дозволяють створити в лазні приємну атмосферу старовини.

Незважаючи на свої переваги, печі з цегли мають ряд недоліків:

• Велика вага;
• Вимога фундаменту;
• Висока вартість виготовлення;
• Вимогливість до кваліфікації фахівці;
• Тривала топка.

Щоб зробити якісну піч необхідно мати досвід роботи укладання цегли. Якщо кладка виходить нерівною, якість топки приміщення знижується.

Особливості сучасних печей для лазні

Під час створення печі необхідно уважно підійти до вибору конструкції та розробки креслень. Конструктивні особливості виробу безпосередньо залежатимуть від варіанта витопки.

Основними варіантами є:

• По чорному – з відсутністю димаря;
• По сірому – з димарем, але є потреба чекати, коли прогорять дрова;
• По білому – у приміщенні відсутні ознаки сажі, піч має димар;
• З плитою – найбільш вдалий варіант, в основі лежить бак, плита та банні камінці.

Під час зведення сучасної печі особливу увагу слід приділити вибору бака для води, каменів для топки та додаткових елементів. Цегла, як основний будівельний матеріал, дозволяє тривалий час зберігати тепло і підтримувати потрібну температуру в парній.

Вибір бака

Бак для води обирають до початку будівельних робіт. Його обсяг безпосередньо залежить від кількості людей, що одночасно перебувають у парній. Чим більша прохідність приміщення, тим більше має бути бак. У класичному розрахунку береться 1 літр на особу.

Фахівці рекомендують віддавати перевагу відкритим резервуарам.Такі ємності простіше в обслуговуванні та наповненні водою. У період тривалого простою воду з бака рекомендують виливати.

Камінці для топки

Важливу роль відіграють у парному камені. До їхнього вибору варто підійти уважно. Не підійдуть для лазні звичайні бруківки. Вони мають мікротріщини та додаткові включення, які мають на матеріал при різких перепадах температур негативний вплив і можуть вибухнути.

Пічники рекомендують використовувати як каміння жадеїт, талькохлорит або річкову кальку. У разі фінансових труднощів допускається застосування базальту чи вулканіту.

Вибір цегли

Для кладки більшість будівельників використовує звичайну повнотілу червону цеглу.

• Як вирізняється гарна поведінка при температурних перепадах і тривалий термін експлуатації.
• Червона цегла найбільш добре показала себе при зведенні основної конструкції.
• Однак у топці, під дію температури та вологи, він швидко руйнується.

Для укладання топки використовують шамотний матеріал.

Додаткові елементи

Додатковими елементами конструкції печі для лазні є металеві вставки: двері, колосники, решітки та інші системи. Їх купують у готовому вигляді, рекомендується купувати повноцінний комплект. Він містить все необхідне для будівництва конструкції.

• Придбавши металеві вироби враховують розміри.
• Важливо, щоб вони відповідали параметрам, вказаним у проекті лазні.
• Якщо таких у продажу не зустрічається, то купують максимально близькі за значенням. Розміри підганяють за рахунок цеглини.

Технологія будівництва

Зведення печі не є швидким процесом. На роботи йде в середньому не менше ніж 1 місяць. Термін безпосередньо залежить від кваліфікації спеціаліста та швидкості укладання. Велику частину часу займає підготовка фундаменту та його застигання.

Основними етапами робіт є:

• Підготовка та заливка фундаменту;
• Підготовка інструментів та розчину;
• Зведення кладки основної частини печі;
• Зведення димаря;
• Оздоблювальні роботи.

Всі етапи проводяться послідовно з дотриманням термінів застигання розчину.

Заливання фундаменту

Фундамент – це основа всієї споруди. До нього висувають підвищені вимоги. Основа повинна бути міцною і надійною, здатною витримати велику вагу будівлі.

Зведення фундаменту проводиться за схемою.

1. На основу наносять розміри. По кутах вбивають кілочки, на коли натягують нитку для зручності орієнтування. Розмір розмітки відповідає розмірам печі.
2. Підготовляють котлован. Глибина – 60-70 сантиметрів, нижня частина додатково розширена на 10 сантиметрів убік. Форма ями має вийти трапецієподібна.
3. На дно засипають шар піску завтовшки 5-10 сантиметрів. Поверх засипають биту цеглу або щебінь. Поверх також прокидають піском. Товщина шарування становить приблизно 25-30 сантиметрів.
4. Поверх утрамбованої цеглини з піском укладають гідроізоляцію. Традиційно використовують руберойд.
5. По периметру котловану монтують опалубку. У самому котловані встановлюють сітку армування.
6. Опалубку заливають бетоном. При цьому до верху лишають 10-15 сантиметрів. Вони необхідні для вирівнювання поверхні за рівнем та укладанням базового шару цегли.

Фундаменту дають відстоятися та схопитися. Цей період займає від 5 до 7 днів, після чого прибирають опалубку. Порожнечі заповнюють гравієм. Поверх фундаменту укладають руберойд. Гідроізоляцію рекомендують робити у два шари для надійного захисту від протікання ґрунтових вод.

Підготовка розчину

Для кладки не рекомендується використовувати цементний розчин. Він не є термостійким та погано переносить температурні перепади. Фахівці рекомендують заводити суміш на основі глини та піску.

Точних пропорцій для складу не існує. Орієнтуються на консистенцію.

1. Глину використовують червону або шамотну. Без великих включень.
2. Матеріал заливають водою та відстоюють протягом доби. Після цього вимішують до м’якого стану. Глина повинна трохи прилипати до рук.
3. Після цього вводять пісок, попередньо просіяний через сито.
4. Склад перемішують до однорідного стану.

Готовність розчину визначають, опустивши в нього палицю і струсивши її. Якщо шар, що залишився, перевищує 3 міліметри, то вводять пісок. Якщо менше 2 – глину. Оптимальний шар 2 мм.

Цегляна кладка

Кладка цегли виконується відповідно до попередньо розробленого плану. Під час робіт важливо дотримуватися послідовності рядів та рівності їх зведення. Перший ряд має вийти ідеальним.

Загальна схема розрядження печі для лазні своїми руками з цегли складається з низки кроків.

1. Перший ряд задає загальний напрямок стін. Має бути ідеально рівним. Від нього роблять виска для перевірки вертикалі.
2. Наступним етапом виготовляють зольник. У його завдання входить збирання відходів, що утворюються в процесі горіння.
3. Третій та четвертий ряд відповідають за кріплення піддувалу. Для його кріплення використовують металеву смугу. Піддувало відповідає за регулювання процесу горіння. Відкрите положення – інтенсивне полум’я, закрите – невелике.
4. Після п’ятого ряду укладають сталеві кути для колосника.
5. Починаючи з 6 ряду кладуть топку. Для неї використовують шамотну цеглу. Висота топки – 25 сантиметрів, ширина трохи більше 30. Поверх топки кладеться ґрати колосника.
6. На останніх рядах площа топки розширюється. Для зовнішньої кладки застосовують вогнетривку цеглу. Створюються отвори для вторинної подачі повітря. За них відповідають цегла, вирізана зубцями.
7. Укладання продовжується зовнішньою цеглою. Встановлюються дверцята для топки, перегородка для димоходу.
8. Монтується бак для води.
9. На висоті 15 ряду топка перекривається плитою з вогнетривкого матеріалу, на нього укладаються камені.
10. Починається укладання відсіку під каміння. Його розмір залежить від кількості та розмірів каміння.
11. Останнім викладається димовідведення. Для нього використовують шамотну цеглу. Димовідведення поступово звужується догори. Виводиться через стіну чи дах. Місця проходу через перегородки лазні прокладаються теплоізолом. Останньою монтується димова труба із захистом від дощу та бруду.

Під час роботи розчин наносять на попередній ряд. Цегла укладають гладкою стороною до димаря. Вертикаль та горизонталь перевіряють після кожного ряду. Залишки розчину з бічної поверхні зчищають кожні 3-4 ряди. Після викладання піч залишають для просушування.

Фінішне оздоблення

Фінішне оздоблення для печей із цегли не є обов’язковим. Оздоблення дозволяє приховати дрібні недоліки кладки, надати печі завершеного стильного вигляду. Найпоширенішим варіантом оформлення є плитка.

Керамічна плитка для обробки печі у лазні підходить 3 видів.

1. Теракота. Плитка високої міцності із пористою основою. Має відмінну зчіплюваність з поверхнею.
2. Майоліка. Відрізняється наявністю верхнього шару з глазурі. Має відмінні експлуатаційні характеристики та привабливий зовнішній вигляд.
3. Клінкерна. Виготовляється із суміші глин з додаванням шамотного порошку та пігментів. Матеріал вогнетривкий. Має високу міцність. Найбільш вдалий для печей.

Можна обкласти піч у лазні цеглою або декоративним каменем.Добре змориться оформлення з керамограніту, мармуру, граніту, змійовика.

Печ для лазні з цегли – це не тільки функціональна, але й гарна споруда, здатна створити дивовижну атмосферу старовинної лазні. Дотримання технології укладання та грамотний підбір обладнання дозволить створити надійний та функціональний виріб, який прослужить довгий час.

Фото печі для лазні з цегли