Коли і де з’явилася перша лазня достеменно невідомо, але ось те, що жоден заміський будинок, що поважає себе, не може обійтися без цієї будівлі – підтверджений факт.
Будь-який господар намагається не тільки побудувати приміщення для прийняття споконвічно російських водних процедур, але й створити приємну атмосферу зовні і всередині будівлі, що дозволяє повністю розслабитися.
Фахівці кажуть, що внутрішнє оздоблення лазні впливає не лише на мікроклімат приміщення, а й на силу лікувального впливу.
Особливості обробки лазні
Справжня лазня – це складний комплекс, що включає:
- Парну;
- Мийну;
- Роздягальню.
При нестачі місця перші два приміщення об’єднують у єдиному просторі, зате за відсутності проблем із габаритами будівлі облаштують окрему кімнату відпочинку, басейн і навіть терасу.
Але при цьому оздоблення лазні всередині має підпорядковуватися кільком вимогам:
- Для парної необхідна стійкість до гарячої пари та збереження тепла протягом тривалого часу;
- Для мийної доведеться передбачити неслизькі, втім, ця вимога поширюється на всі приміщення;
- Для всіх приміщень важливо створити комфортну обстановку, у тому числі вберегти відвідувачів від опіків.
Немаловажну роль відіграють і естетичні властивості оздоблювальних матеріалів, а також:
- Простота прибирання;
- Екологічність;
- Довговічність.
Найкраще з цими завданнями справляється дерево, хоча кімнату відпочинку або роздягальню можна обробити й іншими матеріалами, наприклад, кахлем.
При цьому необхідно враховувати, що навіть лазня з симпатичної оциліндрованої колоди потребує внутрішнього оздоблення, що дозволяє збільшити термін експлуатації будівлі.
Оздоблення парної в лазні
Оздоблення парної в лазні має ряд особливостей, пов’язаних із функціонуванням приміщення. До специфіки парилки відносяться:
- Різкі перепади температур;
- Висока вологість;
- Розмір гарячої пари, що надходить у вигляді концентрованого потоку.
Для обробки краще всього підходить обшивальна дошка, що має такі властивості:
- Низька теплоємність;
- Здатністю не поглинати вологу;
- Приємним кольором і, бажано, ароматом;
- Несхильністю до гнили і цвілі.
При цьому вибраний матеріал не піддають лакуванню або фарбуванню, оскільки при нагріванні вони виділяють шкідливі речовини. Виняток може становити спеціальні захисні покриття.
Матеріали для обробки парної
Найкраще з поставленими завданнями справляється липа. Ця деревина зберігає всі свої приємні якості, незважаючи на не дуже комфортний клімат. Додатковим плюсом цього варіанта облаштування парної стає легкий аромат, що виникає при нагріванні.
Мінусом стане недовговічність матеріалу: з часом у ньому заводяться комахи, а сам він починає гнити.
- Осіна стає другим за популярністю матеріалом обшивки. Вона міцна і міцна, спокійно переносить підвищену вологість і температуру, не має тріщин, крізь які просочуватиметься пара.Недоліками стають сучкуватість деревини, потіки смоли, про які можна обпектися, схильність до гниття.
- Модрина чудово утримує тепло, не боїться вологи, стаючи з часом лише міцнішою. Але ця фортеця має і зворотний бік: матеріал дуже важко обробляти, тому доведеться запастися якісними інструментами.
- Кедр дуже схожий на модрину своїми характеристиками, плюс дає приємний аромат, але ціну подібного оформлення складно назвати бюджетною.
- Береза стане не дуже відповідним варіантом обробки парної. Вона сильно висихає, добре вбирає вологу та швидко розкладається.
- Сосна практично не використовується, виняток становлять кімнати відпочинку або роздягальні. Вона не любить високих температур, коробиться і утворює тріщини. Окрім цього, сосна дуже активно виділяє смоли, здатні за високої концентрації нашкодити людині.
Особлива увага приділяється обробці поверхонь біля печі. Для запобігання загорянню використовують:
- Звичайна нержавіюча сталь або профільні листи;
- Червона цегла;
- Спеціалізовану плитку з каолінової глини;
- Спеціальні жароміцні плити з мінеральних компонентів, скріплених цементом.
Найкраще викласти подібними матеріалами всю стіну від підлоги до стелі, але за нестачі коштів можна захистити вертикальні поверхні від підлоги до початку труби.
Утеплення та гідроізоляція парної
Оздоблення лазні своїми руками передбачає утеплення приміщення перед фінішним оздобленням.
Найчастіше використовують:
- Дешеву мінеральну вату;
- Більш довговічну базальтову вату;
- Дорогий, але якісний пробковий агломерат. Він не гниє, служить протягом тривалого часу, відлякує комах та бактерій, не викликає алергію.
Для утеплення підлоги використовують керамзит або пісок.
Для збереження стін та підлог приміщення застосовують гідроізоляцію. Вона укладається поверх утеплювача і є алюмінієвою фольгою або її сучасним аналогом: пароізоляційною плівкою.
Оздоблення мийної
Мийна кімната є чимось середнім між душем і кімнатою відпочинку. Тут можна відпочити після парилки, постояти під прохолодними струменями води, накласти засоби для догляду, помріяти і розслабитися.
- Для обробки цього приміщення чудово підходять кахельна плитка або дерево.
- Причому перевага надається хвойним породам, що наповнюють кімнату свіжим ароматом смол і захищають деревину від гниття.
На підлозі часто передбачають покриття із міцної, красивої та довговічної плитки, але цей варіант буде не дуже приємним для босих ніг.Виправити ситуацію зможуть дерев’яні лаги, які доведеться просушувати після кожного миття.
Оздоблення роздягальні
Тамбур або кімнату відпочинку мають досить далеко від парилки (якщо така можливість є), але висока температура і вологість доберуться і до цього приміщення.
Так що тут у пошані все та ж деревина, яку можна комбінувати з:
- Природним каменем;
- Керамічною плиткою;
- Керамограніт;
- Штукатуркою;
- Склошпалери.
Але при використанні перших трьох варіантів для обробки підлоги необхідно передбачити пухнастий килимок, що захищає ноги від холоду покриття. І краще використовувати матеріали з антиковзким покриттям.
Внутрішнє оздоблення лазні не терпить суєти, тому краще все заздалегідь добре прорахувати, ніж потім переживати через відсутність комфорту.
Фото красивого оздоблення лазні
