Баня з бруса від А до Я: технологія будівництва лазні своїми руками за інструкцією з мансардою, верандою, терасою або ганком (95 фото)

Дерев’яна лазня, збудована на ділянці, мрія багатьох домовласників. Поява на ринку профільованого бруса, що спростила процес зведення стін, дає можливість реалізувати ідею будівництва власними руками.

Проект лазні із бруса

На етапі проектування визначають розташування та кількість вікон, дверей, кімнат, наявність тераси, веранди чи мансарди. Виходячи з кількості кімнат, вибирають оптимальний розмір, який регламентує на одну особу наявність площі 4 м2. Для сім’ї прийнятні параметри 3х3, 4х3 або 5х4.

На схематичному плані розміщують парну, поєднану з нею душову кабінку. Душову та парильню можна поєднати, це дозволить збільшити площу парної, зменшити кількість перегородок та дверей. Поруч розміщується кімната відпочинку, що примикає до невеликого тамбуру.


На стадії розробки проекту необхідно вибрати вид фундаменту, на якому зводитиметься каркас споруди. Від його виду залежить міцність і надійність лазні, її термін служби, швидкість нагрівання приміщення парної та швидкість остигання повітря.

При проектуванні основи лазні визначають місце розташування печі. Фундамент під неї закладається одночасно з основою будівлі.

В інтернеті пропонуються готові проекти лазень з розрахунком необхідної кількості матеріалів та необхідних комплектуючих.







< "/wp-content/uploads/qwdwef_3849.jpg">

Вибір фундаменту для лазні

Для лазні вибирають стрічковий дрібнозаглиблений (до 60 см) або пальовий фундамент.

Дерев’яний матеріал необхідно захистити від підвищеної вологості, тому цоколь фундаменту має бути не менше 50 см.

Дільницю передбачуваної забудови вирівнюють, родючий шар ґрунту знімають і переносять, прибирають каміння, викорчовують із коренем чагарники, пні. За допомогою кілочків та міцної нитки розмічають периметр основи та ширину траншеї.

  • Під стрічковий фундамент викопують траншею, глибина якої залежить від виду ґрунту, рівня промерзання в зимовий період, висоти ґрунтових вод.
  • На сипучому, піщаному, глинистому грунті глибина нижньої частини стрічки повинна бути не менше 60 см, для міцного, стійкого грунту допускається 40-50 см.
  • Додаємо 50 см цоколя, подушку з гравію та піску, і отримуємо мінімальну висоту заливки бетонної основи 1,0 м – 1,20 м.
  • Для заливки цоколя необхідно виставити знімну опалубку. Її готують із обрізок дощок, залишків старих дерев’яних виробів, міцної фанери.
  • Для зміцнення основи, щоб уникнути перекосу будови, просідання ґрунту всередину встановлюють армопояс мінімум з двома нитками переплетення.

Свайний або стовпчастий фундамент закладають на пливунах, болотистих ділянках, у районах підтоплення, на берегах водойм та річок. Для зведення використовують промислові бетонні палі або роблять їх із цегли, бутового каменю, бетонних блоків розміром 20Х30Х60 см.

Для їх встановлення копають яму на глибину залягання основи, засипають подушку з піску та гравію, виставляють палі або викладають стовпи, та бетонують цементним розчином.

Важливо! Верх фундаменту покривають шаром гідроізоляції. Для цього наносять на поверхню шар бітумної мастики та накривають одним або двома шарами руберойду.








Вибір бруса

Від якості та виду вибраного пиломатеріалу залежить довговічність та надійність зрубу. При виборі необхідно ретельно та скрупульозно оглядати кожен брус, щоб уникнути попадання у зруб бракованих виробів.

Безжально відкладається убік матеріал з усадковими тріщинами, з червоточинами, слідами сучків, з чорними плямами на поверхні, що свідчать про ураження деревини грибковим захворюванням.

Деревина для будівництва заготовляється взимку, потрібно два-три місяці, щоб вона вилежалася і пройшла етап усушки.


Види бруса:

  • Цільний не профільований виготовляють з колоди, обробляючи чотири поздовжні поверхні та отримуючи прямокутний або квадратний переріз розміром 150Х150 мм або 150Х200 мм.
  • Профільований пиломатеріал з нижньої та верхньої сторони має виїмки для щільного з’єднання системи шип-паз, що значно прискорює процес монтажу каркасу. Завдяки поздовжньому поглибленню вдається уникнути появи тріщин усадки.
  • Клеєний брус виготовляють зі смуг ламелей, які кріпляться між собою фенолформальдегідним клеєм. Чергування вертикально і горизонтально розташованих волокон деревини підвищує міцність матеріалу, знижує його поглинання, збільшує вологостійкість, усадка будівлі знижується з 30% до 5-10%.
  • Термобрус – новий композитний матеріал, який виготовляється із двох ламелей. Між ними розташований шар екструдованого пінополістиролу. Матеріал відрізняється легкою вагою та високими теплоізоляційними властивостями.

Етапи зведення лазні із бруса (інструкція)

На шар гідроізоляції фундаменту по його периметру перпендикулярно до брусів укладаються рейки товщиною до 1,5 см на відстані 25-30 см один від одного. Між ними лягає шар мінерального утеплювача.








Рівнем перевіряють рівність поверхні основи та брусів першого ряду.

  • Перший шар бажано зробити з бруса з перетином 20Х20 см, виготовленим з модрини, яка має найбільшу вологостійкість і не піддається процесу гниття.
  • Наступні шари зводять з ялини, сосни, кедра з перетином 15Х15 см.
  • Кожен пиломатеріал ретельно обробляється антисептиком.
  • Венок лазні після його вирівнювання по горизонталі надійно скріплюють нагелями або металевими стрижнями.
  • Для цього їх забивають у заздалегідь підготовлені отвори, розташовані на відстані 1-1,5 м.
  • Нагель скріплює два ряди бруса, тому отвір свердлять наскрізний через верхній шар і половину нижнього ряду.

Між брусами укладають шар утеплювача.

Використання при монтажі пружинних нагелів збільшує міцність конструкції та захищає деревину від розтріскування внаслідок усадки.

При з’єднанні торцевих брусів застосовують врубки без залишку: в лапу та зуб. Врубка із залишком – в обло або чашу. При будівництві лазні з профільованого бруса використовують з’єднання на шпонках або корінному шипі.

  • Вікна та двері вставляють у процесі монтажу брусів або після закінчення робіт. При монтажі віконних та дверних коробок залишають 1-2 см осадового зазору, в який укладають шар утеплювача.
  • В якості утеплювача використовують клоччя або стрічковий утеплювач з вовни.
  • Останні два вінці зрубу не скріплюють між собою до моменту врізання в них кроквяної системи даху.








Після проведення роботи зі встановлення каркасу лазні будівництво консервують на рік. За цей час деревина дає усадку, яка досягає лінії річних кілець 3-12%.

Ланцюга з клеєного бруса усадки не дає, тому роботи по настилу підлоги та встановлення покрівлі можна проводити відразу після зведення стін.

Фото кращих проектів лазні із бруса