Дерев’яний будинок вважається найтеплішим, безпечним та затишним для проживання усієї родини. Матеріал, з якого складаються стіни, добре пропускає повітря, зберігає тепло.
Від товщини дерев’яного каркасу залежить мікроклімат усередині приміщення. Проте фахівці стверджують, що в період сезонних заморозків конструкція будівлі швидко остигає без теплоізоляційного шару.
Утеплення стін дерев’яного будинку має здійснюватися за всіма нормами та вимогами. Наприклад, попередньо укладають шар пароізоляційної плівки, яка дозволить запобігти утворенню конденсату та розмноженню цвілі у структурі деревини.
У цьому матеріалі обговоримо всі тонкощі сучасних оздоблювальних матеріалів, способи їх фіксації та термін експлуатації.
Переваги пароізоляції
Утеплення дерев’яних стін зовні та всередині дозволяє створити певний мікроклімат у житловому приміщенні. В результаті влітку в будинку не буде душно та спекотно, а взимку у приміщенні з’явиться комфортна температура.
Запобігти утворенню вологості дозволить пароізоляційна плівка. Її фіксують між шарами теплоізолятів із зовнішнього боку або навпаки із внутрішньої стіни, якщо монтаж проводять у приміщенні.
Головне завдання пароізоляту полягає у збереженні структури матеріалу, що утеплює. Справа в тому, що різниця температурного режиму супроводжується появою конденсату, який добре вбирається в пористі поверхні.
Етапи проведення зовнішнього утеплення
Утеплення стін будинку зовні відбувається у кілька дій.
Вони полягають у наступному:
- Попередньо дерев’яну поверхню ретельно обробляють антисептичними складами, що дозволяють створити своєрідний бар’єр від атаки хвороботворних грибків та бактерій.
- Далі, усувають різні види деформації, види щілин, зазорів. Для цього використовують герметик або джутовий шнур.
- Після цих дій переходять до створення решетування. Для роботи використовують самонарізи, бруски або рейки. Монтаж зі створення решетування здійснюється в кріпленні вертикальних та горизонтальних напрямних. Крок між елементами повинен дорівнювати товщині теплоізолята.В результаті після фіксації теплоізолюючого шару скорочується кількість зазорів та теплових витоків.
- Зверху утеплювача фіксують пароізоляцію. Для роботи рекомендується вибирати марку Ондутіс А 100. Матеріал добре пропускає повітря, але блокує утворення вологи, яка може вбратися в теплоізоляцію.
- Після кріплення пароізоляційної плівки на поверхні решетування переходять до укладання утеплювальних плит між дерев’яними брусками. Щоб вони не змістилися в процесі експлуатації, використовують саморіз та шурупи.
Завершальною дією буде монтаж рейок для декоративного облицювання. Вони використовуються як додатковий каркас, що створює вентиляційний зазор. Як декорацію використовуватимуть сайдинг або дерев’яну вагонку.
Утеплюємо дерев’яний будинок усередині
Як відбувається утеплення дерев’яних стінок зсередини? Фахівці не рекомендують самостійно проводити кріплення теплоізоляційного шару всередині простору. Справа в тому, що відсутність навичок та певних знань сприяє порушенню мікроклімату.
У результаті утворюється підвищена вологість, що супроводжується зростанням грибкової цвілі.До того ж площа скорочується у кілька разів. Для роботи знадобиться антиконденсатна мембрана, яка фіксується між теплоізоляційним та декоративним шаром.
Будинки із бруса або дерев’яного зрубу не рекомендується утеплювати всередині. Для створення теплоізоляції застосовують паробар’єри у вигляді плівки Ондутіс RS.
Різновиди теплоізолюючого шару
Для утеплення дерев’яних конструкцій передбачено кілька видів теплоізолятів. Вони поділяються на:
- Мінеральну вату;
- Пінополістирол;
- Піноплекс.
Перший вид вважається найвиграшнішим. Його виготовляють зі скловолокна, яке відмінно пропускає повітря і має гарні теплоізолюючі властивості. Матеріал представлений у вигляді об’ємних плит або рулонів.
Пінопласт або пінополістирол дуже рідко застосовують для створення теплоізоляції.
- Вони після фіксації створюють своєрідний кокон, який порушує повноцінний повітрообмін між внутрішнім та зовнішнім боком.
- Утеплювачі на основі пінопласту є вогненебезпечними.
- Вони під час горіння виділяють великий обсяг токсичних сполук, які спричиняють отруєння та інтоксикацію.
Піноплекс або гідрофобен є об’ємними плитами, що володіють невеликою вагою.
- Він є похідним пінопласту, але для його виробництва застосовують кілька компонентів.
- Цей матеріал має нульовий показник паропроникності.
- Саме ці якості дозволяють використовувати його для обшивки дерев’яної конструкції зсередини.
- Під час роботи не потрібна наявність пароізоляту.
Фахівці стверджують, що це найкращий різновид утеплювача. Подібні висловлювання ґрунтуються на його теплопровідності, простій обробці та легкому монтажі.
Монтаж піноплексу своїми руками
Як здійснити обшивку дерев’яних стін піноплекс своїми руками? Для цього рекомендується дотримуватися кількох дій:
- Підготовка дерев’яної основи. Для цього усувають щілини, а місця зіткнення між брусами оформляють джутовим канатом.
- Після цього дерево обробляють антисептиками. Вони запобігають зростанню патогенної мікрофлори всередині теплоізоляційного пирога.
- Наступним кроком буде створення дерев’яної решетування. Для цього використовують дерев’яні рейки, відстань між якими має дорівнювати ширині піноплекса. Професійні будівельники рекомендують створити осередки дерев’яних брусків. Завдяки їм матеріал не зміщуватиметься і деформуватиметься.
- Далі переходять до фіксації утеплювальних плит. Існує три типи, що дозволяють закріпити піноплекс на вертикальних поверхнях. Вони діляться на: маячковий, смуговий, суцільний;
- Для цього ділимо піноплекс на плити, виходячи з розміру осередків. Для новачків фахівці рекомендують вибрати смуговий тип кріплення. Професійні майстри застосовують суцільний та маячковий вид кріплення;
Завершальним етапом буде спорудження дерев’яної решетування з тонких рейок. І тому використовують елементи. Ширина деталей становить 10-15 см. Їх кріплять з дотриманням кроку, який використовувався для фіксації первинної решетування. Поверх кріпитимуть декоративний шар із фасадного оздоблення.
Фото утеплення дерев’яних стін
