Буржуйка, як її називають у народі, досить поширений вид печі. Її складно використовуватиме різних цілей. Підходить для обігріву невеликих приміщень гаражі та сарайчики. Пекти-буржуйка так само підходить для дачі.
Користуються популярністю буржуйки завдяки своїй практичності та універсальності. Взимку буржуйка опалює приміщення, а влітку вона може бути пристосуванням для приготування їжі. Пекти буржуйку можна зібрати самостійно.
Розберемо всі плюси та мінуси буржуйки. Як вона себе проявляє в експлуатації? З яких матеріалів її виготовляють.
Походження буржуйки
Винайшли піч-буржуйку ще в XIX ст, вона вважалася показником достатку і називалася він зовсім по-іншому – «металева піч». Опалення такою піччю необхідно використавши велику кількість твердого палива. Дозволити собі могли таку піч лише заможні люди.
Після подій у березні 1917 року металеві печі з’явилися в Росії, після чого їх прозвали буржуйками, і вони набули статусу бідності.
- Спочатку конструкція буржуйки була вкрай примітивна і не відповідала вимогам естетики.
- Вона була металевою скринькою з ніжками і димоходом через трубу.
- Після згоряння дров піч швидко остигала і відповідно приміщення теж.
- Для підтримки температури необхідно постійно підкидати дрова.
З часом конструкція модифікувалася, і проблема зі швидким остиганням печі практично зведена нанівець. Буржуйки почали виготовляти із різних матеріалів. Незабаром вони з’явилися у багатьох гаражах та дачах країни.
Буржуйки не лише опалюють приміщення, а й на них можна розігріти чайник та підготувати їжу. На цьому плюси не закінчуються, сучасний дизайн буржуйки чудово вписується в обстановку приміщення, надаючи їй затишності.
Сучасні печі-буржуйки значно перевершують за потужністю старі аналоги. Вона може обігріти приміщення площею до 50 м2.
