Оздоблення парної в лазні
Оздоблення парної в лазні має ряд особливостей, пов’язаних із функціонуванням приміщення. До специфіки парилки відносяться:
- Різкі перепади температур;
- Висока вологість;
- Розмір гарячої пари, що надходить у вигляді концентрованого потоку.
Для обробки краще всього підходить обшивальна дошка, що має такі властивості:
- Низька теплоємність;
- Здатністю не поглинати вологу;
- Приємним кольором і, бажано, ароматом;
- Несхильністю до гнили і цвілі.
При цьому вибраний матеріал не піддають лакуванню або фарбуванню, оскільки при нагріванні вони виділяють шкідливі речовини. Виняток може становити спеціальні захисні покриття.
Матеріали для обробки парної
Найкраще з поставленими завданнями справляється липа. Ця деревина зберігає всі свої приємні якості, незважаючи на не дуже комфортний клімат. Додатковим плюсом цього варіанта облаштування парної стає легкий аромат, що виникає при нагріванні.
Мінусом стане недовговічність матеріалу: з часом у ньому заводяться комахи, а сам він починає гнити.
- Осіна стає другим за популярністю матеріалом обшивки. Вона міцна і міцна, спокійно переносить підвищену вологість і температуру, не має тріщин, крізь які просочуватиметься пара.Недоліками стають сучкуватість деревини, потіки смоли, про які можна обпектися, схильність до гниття.
- Модрина чудово утримує тепло, не боїться вологи, стаючи з часом лише міцнішою. Але ця фортеця має і зворотний бік: матеріал дуже важко обробляти, тому доведеться запастися якісними інструментами.
- Кедр дуже схожий на модрину своїми характеристиками, плюс дає приємний аромат, але ціну подібного оформлення складно назвати бюджетною.
- Береза стане не дуже відповідним варіантом обробки парної. Вона сильно висихає, добре вбирає вологу та швидко розкладається.
- Сосна практично не використовується, виняток становлять кімнати відпочинку або роздягальні. Вона не любить високих температур, коробиться і утворює тріщини. Окрім цього, сосна дуже активно виділяє смоли, здатні за високої концентрації нашкодити людині.
Особлива увага приділяється обробці поверхонь біля печі. Для запобігання загорянню використовують:
- Звичайна нержавіюча сталь або профільні листи;
- Червона цегла;
- Спеціалізовану плитку з каолінової глини;
- Спеціальні жароміцні плити з мінеральних компонентів, скріплених цементом.
Найкраще викласти подібними матеріалами всю стіну від підлоги до стелі, але за нестачі коштів можна захистити вертикальні поверхні від підлоги до початку труби.
